Skip to content

Творчість Чайковського дуже різноманітна: він написав опери, балети, симфонії, увертюри, фантазії, сюїти, квартети, концерти, фортепіанні і скрипічні п’єси і т. п., і в кожному з цих видів музичних творів він створив неперевершені зразки.

Чайковський є одним з найбільш улюблених і відомих російських композиторів. Ім’я Чайковського відоме всьому світові завдяки великій доступності його музики, завдяки тому, що він завжди говорив простою, зрозумілою музичною мовою, навіть тоді, коли передавав найскладніші і найглибші думки і почуття. Його музика захоплює своєю щирістю, теплотою і глибиною.

Ці характерні музичні риси Чайковський виявляє однаково яскраво і в інструментальних, і в вокальних творах. Він написав опери «Опричник», «Черевички», «Євгеній Онєгін», «Орлеанська діва», «Мазепа», «Чародійка», «Пікова дама», «Іоланта». Крім того, останнім часом вдалося встановити по рукописних партіях ранню оперу Чайковського «Воєвода» на сюжет О. М. Островського. Партитуру цієї опери Чайковський знищив після першої постановки.

Незважаючи на різноманітність сюжетів, для всіх опер Чайковського. характерне те, що героями їх є здебільшого звичайні люди і що в основі сюжетів лежить особиста драма людини.

Найкращими і найпопулярнішими з опер Чайковського є опери «Євгеній Онєгін» і «Пікова дама». Обидві ці опери написані на сюжет творів Пушкіна, його улюбленого поета, який надихав його на написання безсмертних творів.

Фортепіанні твори

З великої кількості фортепіанних п’єс найбільш відомі збірники «Пори року» і «Дитячий альбом». Збірник «Пори року» складається з 12 п’єс, що відповідають дванадцятьом місяцям року. В них Чайковський дає характерні образи на кожний місяць, наприклад, на березень — «Пісня жайворонка», на липень — «Пісня косаря», на серпень — «Жнива» і т. п. В цих п’єсах виражена глибока любов Чайковського до російської природи, до російського життя. Особливо популярні п’єси «Пісня жайворонка», «Пролісок», «Баркарола», «Осіння пісня», «На тройці».

У п’єсі «На тройці» (листопад) проходить широка, співуча мелодія, яка супроводжується передзвоном дзвіночків-бубенців, що немовби поступово віддаляються.

У збірнику «Дитячий альбом» Чайковський подав чудові зразки музичних п’єс, доступних і за обсягом, і за змістом для сприйняття дітьми навіть молодшого віку.

Частина цих п’єс має танцювальний характер (вальс, полька, мазурка, камаринська), частина — зображальний характер, пов’язаний або з природою («Жайворонок») або з дитячими іграми («Хвороба і похорон ляльки», «Гра в коней»). Є в альбомі і казкові образи — «Нянина казка», «Баба-яга».

Балети

П. І. Чайковський написав три балети — «Лебедине озеро», «Спляча красуня» і «Щелкунчик». В цих балетах він підніс на велику височінь якість і значення музики в балетному спектаклі. До нього музика в балеті відігравала головним чином підсобну, другорядну роль. Пишучи музику, зручну для танцю, Чайковський зумів створити в ній певні образи, характери, відобразити глибоке почуття і переживання дійових осіб.

Чайковський вніс у свої балети багато лірики і драматизму, Музика цих балетів настільки художня і змістовна, що зроблені з них сюїти часто виконуються в симфонічних концертах і є улюбленими творами найширших народних мас.

Загальна характеристика творчості П. І. Чайковського

П. І. Чайковський є найвидатнішим і найулюбленішим російським композитором. Музика Чайковського справила великий вплив на весь наступний розвиток російської і радянської музики і користується великою популярністю серед широких народних мас всього світу.

Вся його творчість пройнята любов’ю до життя, до людини, його глибоко цікавить і хвилює внутрішній світ людини, її почуття і переживання. Для своїх творів він бере такі сюжети, де діють прості, живі люди. В одному з листів до Танєєва він пише: «Я завжди прагнув якомога правдивіше, щиріше передати музикою те, що було в тексті. Правдивість же і щирість не є результат розумувань, а безпосередній продукт внутрішнього почуття. Щоб почуття це було живе, тепле, я завжди старався вибирати сюжети, в яких діють справжні, живі люди, які почувають так само, як і я».

Правдиво і яскраво передає Чайковський всю глибину, всю багатоманітність внутрішнього світу людини, причому дуже важливо відзначити характерний для нього конфлікт трагічних, скорбних настроїв і почуттів з почуттями життєрадісними, сповненими глибокого оптимізму.

Музика Чайковського глибоко лірична. Основним виражальним засобом в його творах є багатюща мелодика, співуча, задушевна, легко запам’ятовувана.

Музика Чайковського глибоко національна. У ній зворушливо передано почуття російських людей, що оточували його, геніально змальовано тогочасну російську дійсність.

Чайковський сам усвідомлював це і говорив: «Мені здається, що я справді обдарований здатністю правдиво, щиро і просто передавати музикою ті почуття, настрої і образи, на які наводить текст. І в цьому розумінні я реаліст і корінний росіянин».

Додаток

Чайковський Петро Ілліч (1840—1893) — видатний російський композитор. Закінчив Петербурзьку консерваторію (1865 р.); його вчителем був засновник і перший директор цього закладу Антон Рубінштейн.

У величезному творчому доробку Чайковського представлені всі жанри, і в кожному з них він виступає неперевершеним майстром. Це — 10 опер (серед них всесвітньовідомі «Євгеній Онєгін», «Пікова дама»), З балети (серед них «Щелкунчик»), 7 симфоній, сюїти, програмні симфонічні твори (зокрема увертюра-фантазія «Ромео і Джульєтта», фантазія «Франческа да Ріміні», «Італійське каприччіо»), концерти, інструментальні ансамблі, хори тощо.

Провідна тема творчості Чайковського — боротьба людини за щастя. Глибоке узагальнення складних філософських проблем поєднується в музиці композитора з щирістю, безпосередністю, з тонким проникненням в духовний світ людини. Ці якості музики Чайковського, її яскравий мелодизм, демократизм принесли композитору ще за життя визнання не тільки в Росії, а й в багатьох країнах світу.

Міцні зв’язки єднали Чайковського з Україною, де він часто бував, жив, написав багато своїх творів. Народне мистецтво України, її культура, історія знайшли яскраве відображення в його творчості.

Чайковський увійшов в музичну культуру також як педагог, диригент, музичний критик, як активний громадський діяч.